Психіатричний центр Пілігрим (Pilgrim Psychiatric Center) є живим пам’ятником еволюції американської психіатрії. Від свого відкриття у 1931 році він пройшов шлях від найбільшого у світі притулку для душевнохворих до сучасного центру лікування та навчання. Його історія — це складне переплетення грандіозних амбіцій, медичних експериментів, людських трагедій та, зрештою, переходу до гуманної доказової медицини. У цій статті на i-new-york.com ви дізнаєтесь про суперечливі методи лікування минулого, занедбані цвинтарі з номерними знаками та престижну програму з клінічної психології, яка сьогодні готує нове покоління фахівців.
Місто в місті: народження гіганта
На початку XX століття психіатричні лікарні Нью-Йорка страждали від катастрофічного перенаселення. У 1927 році губернатор штату Альфред Сміт домігся виділення коштів на створення нових закладів, щоб розвантажити міські лікарні. Для будівництва обрали Брентвуд — сільську місцевість на Лонг-Айленді, де земля була дешевшою.
Лікарню, названу на честь колишнього комісара з питань психічного здоров’я штату Нью-Йорк доктора Чарльза Пілігрима, було відкрито 1 жовтня 1931 року. Масштаби закладу вражали. Це було справжнє самодостатнє місто:
- Власна електростанція та система водопостачання.
- Пожежна та поліційна дільниці, пошта, суди та церква.
- Власна ферма, теплиці та навіть свиноферма.
- Залізнична станція для зручного сполучення.
Вже через дев’ять місяців після відкриття тут перебувало понад 2000 пацієнтів. А на піку своєї активності у 1954 році Пілігрим прийняв 13 875 пацієнтів, ставши найбільшою психіатричною лікарнею у світі.
Темна ера: лоботомія та шокова терапія
За фасадом масштабного та прогресивного, на перший погляд, закладу ховалася сувора реальність медицини того часу. Перенаселення та нестача ефективних ліків змушували лікарів вдаватися до радикальних методів контролю за поведінкою пацієнтів.
У 1940-х та 1950-х роках у Пілігримі активно застосовували такі процедури:
- Інсулінова шокова терапія (впроваджена у 1936 році).
- Електрошокова терапія (з 1940 року).
- Префронтальна лоботомія (з 1946 року).
Лоботомія стала однією з найстрашніших сторінок в історії центру. За оцінками, тут було проведено близько 2000 таких операцій. Серед пацієнтів, які перенесли цю процедуру в Пілігримі у 1947 році, була Наомі Гінзберг — матір відомого американського поета Аллена Гінзберга. Її трагічна доля надихнула поета на створення знаменитої поеми «Каддіш».
Лоботомію виконували шляхом механічного пошкодження зв’язків у лобні частки мозку. Існувало два основні методи: або через отвори в черепі вводили інструмент і руйнували нервові волокна, або інструмент вводили через очну ямку і рухами в сторони розривали ці зв’язки. Процедура була швидкою, але дуже неточною і часто мала важкі наслідки.
Доктор Генрі Брілл, який пізніше очолив лікарню (з 1958 по 1976 рік), на ранніх етапах своєї кар’єри особисто наглядав за проведенням сотень лоботомій. Разом з колегами він публікував звіти, де зазначав, що операція робила пацієнтів більш слухняними, хоча й визнавав, що у приблизно чверті випадків вона не давала жодного покращення.
Сумним нагадуванням про тих, хто так і не покинув стіни лікарні, є цвинтар. Тут спочивають колишні пацієнти не лише з Пілігрима, але й з сусідніх лікарень Кінгс-Парк та Сентрал-Айліп.
Довгий час замість імен на надгробках вибивали лише номери. Багато пацієнтів були самотніми або ж їхні родини соромилися психічних хвороб своїх близьких. Серед похованих є навіть ті, хто пережив Голокост, — люди, які двічі у своєму житті замість імені отримали лише номер. Це було характерно для лікарень Лонг-Айленда, зокрема і для Пілігрима.
Трансформація: від ізоляції до інтеграції
Переломним моментом у лікуванні психічних розладів стала поява фармацевтичних препаратів. Той самий доктор Генрі Брілл відіграв ключову роль у запровадженні хлорпромазину (Торазину) в США на початку 1950-х років. З початком широкого використання антипсихотиків у 1955 році кількість пацієнтів у нью-йоркських лікарнях почала стрімко знижуватися.
Почалася епоха деінституціоналізації. Масивні корпуси пустіли. У 1996 році лікарні Кінгс-Парк та Сентрал-Айліп були закриті, а їхніх пацієнтів перевели до Пілігрима. Значну частину земель центру продали: тут з’явилися кампус коледжу (Suffolk County Community College) та спортивний комплекс.
Зараз Психіатричний центр Пілігрим — це сучасний медичний заклад, який обслуговує близько 315 стаціонарних пацієнтів. Він використовує мультидисциплінарний підхід, пропонуючи індивідуальну та групову терапію, професійну реабілітацію, а також послуги для людей з подвійними діагнозами (наприклад, психічні розлади та залежності).
Сучасна програма з клінічної психології
Окремою гордістю сучасного Пілігрима є його програма інтернатури/стажування з клінічної психології (Clinical Psychology Internship). Вона акредитована Американською психологічною асоціацією (APA) та готує фахівців для роботи з найскладнішими клінічними випадками.
Програма триває 12 місяців і щороку приймає чотирьох стажистів-інтернів. Навчання базується на моделі «учнівства та практики».
Ось ключові особливості цієї програми:
- Щодо фінансування, програма забезпечує учасників базовою виплатою, а також покриває медичне страхування та надає оплачувану відпустку.
- Система ротацій побудована таким чином, що стажисти працюють паралельно у двох відділеннях: відділенні приймання (Admissions) та відділенні психіатричної реабілітації (Psychiatric Rehabilitation).
- Цільовою аудиторією є дорослі пацієнти, які страждають на тяжкі та хронічні психічні захворювання (SPMI). Робота ведеться з такими діагнозами, як шизофренія, межовий розлад особистості, а також із кримінально-процесуальними випадками.
- У своїй роботі фахівці спираються виключно на доказові методи лікування. До них належать діалектична поведінкова терапія (DBT), терапія прийняття та відповідальності (ACT), когнітивно-поведінкова терапія психозів (CBTp) та когнітивна ремедіація.
- Серед ключових обов’язків стажистів — розробка планів лікування та ведення як індивідуальної (мінімум 4 пацієнти), так і групової терапії (6 груп на тиждень). Крім того, вони мають проводити психологічне тестування, виконуючи щонайменше 6 наборів тестів протягом року.
Стажисти працюють пліч-о-пліч з досвідченими супервізорами, такими як Головний психолог доктор Річард ЛаМоніка та Директор програми доктор Говард Делман. Програма також включає щотижневі семінари, участь у журнальних клубах та клінічних конференціях. Це дозволяє студентам не лише відточити свої практичні навички, але й інтегрувати наукові дослідження у щоденну роботу з пацієнтами.
Психіатричний центр Пілігрим — це місце, де історія зустрічається з сучасністю. Колись він символізував спробу суспільства ізолювати проблему ментального здоров’я за стінами гігантського «міста в місті». Його коридори пам’ятають як жорстокі медичні експерименти, так і трагічні долі людей, чиї імена намагалися стерти під безликими номерами.
Однак сьогодні Пілігрим є прикладом трансформації. Замість ізоляції заклад пропагує реінтеграцію в суспільство, замість жорстокості — доказову медицину та емпатію. А престижна програма інтернатури гарантує, що нове покоління клінічних психологів буде озброєне найкращими сучасними знаннями, аби темні сторінки історії ніколи не повторилися знову.