Охорона здоров’я протягом багатьох століть займала дуже важливе місце у житті Нью-Йорка та інших великих міст по всьому світу. Люди стикалися з важкими та невідомими для них на той час захворюваннями, епідеміями, тяжкими травмами та іншим. Важливе місце у цій історії охоплює й психічне здоров’я. Ця історія буде про одну із найстаріших психіатричних лікарень Нью-Йорка. Далі на i-new-york.com.
Психіатричний центр Ютіки
Психіатричний центр Ютіки – це один із найстаріших установ у штаті Нью-Йорк з догляду за психічно хворими людьми. Історія заснування психіатричного центру сягає першої половини 19 століття, саме 1843 року. Спочатку центр мав назву притулок для божевільних штату Нью-Йорк у Ютиці.
Будівля першої нью-йоркської психіатричної лікарні мала чотири корпуси із центральним двором. Головний корпус було відкрито у 1843 році, і вже в перші роки роботи до закладу надійшло безліч людей, які потребували психологічної та психіатричної допомоги. Їх було настільки багато, що не вистачало ліжкових місць. Тому вже у 1846 році був відкритий другий корпус, а в 1950 році був відкритий третій корпус.
Відкриття такої установи в епоху 19 століття в Нью-Йорку було наслідком прогресивного мислення того часу, відповіддю на потребу більш гуманного та спеціалізованого догляду за людьми з різними психічними захворюваннями. Навіть сам будинок психіатричної лікарні було збудовано з урахуванням терапевтичних властивостей. Він був спроєктований Вільямом Кларком і являв собою величезну споруду схожу на замок.
Інноваційні підходи до лікування у психіатричній лікарні Нью-Йорка
У 1840-х роках психіатрична лікарня Ютіки стала центром інноваційних методів лікування психічних розладів. Зокрема, все це було можливим завдяки першому директору лікарні на ім’я Амарія Бригам. Як відомо, раніше поводження з психічно хворими людьми було дуже жорстоким та неетичним. Директор лікарні, своєю чергою, виступав за моральне та добре ставлення до пацієнтів, співчуття, їхню участь у лікуванні та за структурований розпорядок дня.
Крім того, перший директор психіатричної лікарні Нью-Йорка Бригам вважав, що основним фактором появи цих розладів є погане довкілля. Тому, у своїх методах лікування психічно хворих людей він застосовував як медикаменти, так і надавав їм найкращі просторі палати, добре багаторазове харчування, щоденні фізичні вправи, і навіть вправи для розумової стимуляції. Крім того, Бригам вважав, що один із найкращих способів подолання психічного захворювання – це праця. Тому в нью-йоркській психіатричній лікарні в Ютиці хворі часто займалися рукоділлям, садівництвом столярними та іншими роботами.
Також у 1840-х роках перший директор психіатричної лікарні Нью-Йорка виступив за проведення ярмарку, на якому демонструвалися та продавалися роботи пацієнтів.
Інноваційні методи лікування, що застосовувались в психіатричній лікарні Ютіки на відновлення психічного благополуччя пацієнтів, дуже відрізнялися від методів лікування, які були популярні в Нью-Йорку в перші роки 19 століття.
Критика методів лікування
Здавалося б жорстоке поводження з психічно хворими людьми пішло на другий план, оскільки приділялася особлива увага гуманному поводженню. Але, на жаль, все було далеко не так. Один з інноваційних методів лікування психічно хворих людей, який створив перший директор лікарні Бригам піддався критиці, а саме “ліжечко Ютіка”.
Зокрема, Бригаму вкрай не подобався один із методів лікування, що застосовувався в його лікарні – сковування хворих ланцюгами. Тому, як альтернативу жорстокому лікуванню Бригам винайшов “ліжечко Ютіка”. Це було величезне ліжко з рейками та відкидною кришкою зверху, яка закривалася. На вигляд таке ліжко нагадувало невелику клітку. Даний метод лікування в психіатричній лікарні Нью-Йорка лікарі застосовували, якщо пацієнти виходили з-під контролю.
Цей метод був не менш жорстоким, ніж сковування ланцюгами, тому піддавався широкій критиці медичної громадськості Нью-Йорка. Хоча деяким пацієнтам цей метод подобався, і вони знаходили його корисним. Один із пацієнтів психіатричної лікарні Нью-Йорка після ночі, проведеної в “ліжечку Ютіка”, казав, що він виспався і набрався сил.
Проблеми та закриття лікарні
Кінець 19 століття приніс проблеми психіатричній лікарні Нью-Йорка. Вони були зумовлені стрімким зростанням кількості пацієнтів. Тому наприкінці 19 століття лікарня значно розширилася, на її території з’явилися нові корпуси.
Але найголовніше особливістю залишалося інноваційне лікування психічних хворих. Протягом багатьох років лікарі прагнули надавати найкращий догляд хворим. У міру розвитку галузі психіатрії змінювалися і підходи лікарні, включаючи нові методи лікування, ліки та психологічні втручання.
На початку 20 століття психіатрична лікарня в Ютиці зіграла значну роль не тільки у догляді за пацієнтами, а й у освіті в галузі психіатрії. Лікарі та вчені доклали чимало зусиль у просуванні розуміння суті психічних захворювань та методів їх лікування.
При цьому вже в середині 20 століття відбулася значна реформа у сфері психіатричної допомоги. Внаслідок чого державну психіатричну лікарню штату Нью-Йорк у Ютиці було скорочено. У 1977 році останніх пацієнтів психіатричної лікарні перевели до інших закладів, а також на лікування за місцем проживання. А сама лікарня назавжди зачинила свої двері. З того часу вона працює як архів Управління психічного здоров’я штату Нью-Йорк.