Сіддгартха Мукерджі є відомим онкологом. А ще він біолог, дослідник та письменник. “Імператор усіх хвороб: біографія раку”, “Ген. Надзвичайна історія” та інші книги чоловіка стали абсолютними бестселерами та зробили його популярним. Проте за лаштунками слави він завжди був науковцем, який засиджується допізна у лабораторії. Нові методи боротьби з раком, експериментальні ліки, вивчення клітин – це те, над чим щодня працює Сіддгартха. А головною ціллю для нього є поєднати людське та наукове, з чим він чудово справляється. Тож зазирнемо й ми у насичене життя дослідника та вивчимо його надбання. Далі на i-new-york.
Становлення Сіддгартха
Сіддгартха Мукерджі народився та виріс в Індії у місті Нью-Делі. Його сім’я була досить заможною, адже батько керував автомобільною компанією, а мати працювала вчителькою. Саме так в юному хлопцеві поєдналась жага до навчання та мужність здійснити свою мрію. Хоч Сіддгартха ще тоді не знав, ким стане, проте не відмовляв собі у різноманітних хобі. Шкільні предмети стали для хлопця найкращою компанією, адже він був романтиком та інтровертом. І це було ідеальним комбо для творчої особистості. Юний Мукерджі зачитувався поезією та обожнював музику, поринав у книги та планував стати професійним вокалістом. Змалечку його розклад був наповнений багатьма заняттями, серед яких виділялись уроки з вокалу. Хлопчику пророкували успішну кар’єру виконавця традиційних індійських пісень. І йому справді це подобалось, тож він невтомно займався рік за роком. Проте доля підготувала для Сіддгартха зовсім іншу стежину.
Вирішальну роль зіграла допитливість юнака та вчитель, який обожнював свою справу. Мукерджі полюбив дослідництво на уроках біології, де його наставник розповідав безліч цікавих речей. А хлопець не припиняв запитувати про все на світі. Саме тому вже у 1989 році Сіддгартха перебрався до США, обравши курс біології у Стенфордському університеті. Тут він, як завжди, набрав чимало предметів та вивчав різні аспекти діяльності живих організмів. Ба більше, студента не цікавили сухі факти, він прагнув відкривати щось нове та досліджувати невідоме. Тож зовсім скоро він захопився філософією та історією науки. Наступною сходинкою став Оксфордський університет, де він отримав стипендію. Науковець там займався питаннями імунології та здобув ступінь доктора філософії. Ну а останнім пунктом його освіти була Гарвардська школа медицини, де він вже визначився, що буде займатись онкологією. На це рішення вплинула жага допомагати людям та особиста історія Мукерджі, коли він спостерігав як рак руйнує життя близьких. А згодом він сказав, що життя дало йому сигнал щодо професії ще в юності.
Якщо студентські роки Сіддгартха провів у подорожах між різними університетами, то в професійній діяльності він реалізувався саме в Нью-Йорку. Це місто стало свідком його починань, успіхів, критики та, звичайно ж, щасливих моментів життя. Мегаполіс ідеально підійшов під шалений ритм чоловіка, тож він обрав його своїм домом. Тут його прийняв Колумбійський університет. Науковець взявся викладати у медичному центрі вишу й отримав посаду доцента кафедри медицини у відділенні гематології та онкології. Мукерджі також організував власну лабораторію у Комплексному онкологічному центрі імені Герберта Ірвінга, де під його керівництвом проводить дослідження команда науковців. Ну і, звичайно ж, лікар не зміг відмовитись від допомоги людям, тож стабільно у своєму графіку приділяє час пацієнтам.
Книги Мукерджі
Робота онкологом справила надзвичайне враження на Сіддгартха Мукерджі, адже лабораторні дослідження та лікарняні процеси виявились зовсім різними. Коли він вперше робив обхід як студент-медик, то усвідомив всю складність цієї професії. Для пацієнтів не було нічого важливішого за теперішню мить та вони робили все, щоб одужати. А у випадку з раком це означало травити організм, доки не загинуть злоякісні клітини. І парадокс полягав у тому, що цей спосіб був рятунком. Чоловік завжди задумувався про етичні моменти професії й про філософські аспекти наукових досліджень. Саме тому у лікарняних палатах він допитувався досвідчених колег все, що його цікавило. Проте часто ці теми були такі складні, що відповідей не знаходилось. Саме тоді Сіддгартха почав ділитись своїми роздумами зі щоденником, що став попередником його письменницької кар’єри.
У 2010 році вийшла перша книга, яка зробила лікаря відомим. І це була “Імператор усіх хвороб: біографія раку”. На неї чоловіка надихнула його пацієнтка, яка боролася з хворобою. Одного разу вона сказала, що готова продовжувати лікування, але їй потрібно знати, з чим вона має справу. Сіддгартха зрозумів, що жінка шукає глобальних відповідей, а не лише діагнозу з медичної картки. Саме тоді він вирішив написати книгу, яка б давала зрозуміле пояснення складних речей. На написання пішло цілих 5 років, проте книга вартувала усіх зусиль. “Імператор усіх хвороб: біографія раку” створила ажіотаж ще до своєї появи. А коли реліз відбувся, то твір здобув усі можливі нагороди. Пулітцерівська премія, Guardian First Book Award, рейтинг кращих книг від TIME, The New York Times – праця Мукерджі стала бестселером. А найголовніше те, що в ній знайшли відповіді про рак звичайні люди, які потребували цих слів.
Надихнувшись успіхом дебютної книги, чоловік загорівся бажанням пояснити читачам й інші теми. Як казав письменник, якщо “Імператор усіх хвороб: біографія раку” – це книга про пошкодження генетичного коду, то у наступній праці він вирішив розповісти, що таке гени. Саме тому у 2016 році вийшла “Ген. Надзвичайна історія”, яка стала своєрідним приквелом до першої книги. І хоч її анонс викликав суперечливі відгуки, проте автор, як завжди, додав трохи цікавої історії, чимало сімейних розповідей та передбачень на майбутнє. Твір здобув успіх й очолив списки найкращих видань. На стадії написання другої книги Мукерджі побачив повну картину своїх робіт. А ідея полягала в тому, щоб кожна розкривала власну тему, але всі вони доповнювали одна одну. Так і сталось, адже вже у 2022 році науковець ще більше заглибився у свої пояснення. Того року вийшла книга “Пісня клітини”, яка доповнила список бестселерів автора.
За задумом Сіддгартха, цикл творів має складатись з 4 екземплярів, тож шанувальникам письменника слід чекати на ще один. Автор відкрив таємницю, сказавши, що остання праця буде кінцем у прямому і переносному значенні. Вона допоможе людям з’ясувати біологію смерті, що відбувається, коли ми наближаємось до завершення, та чи зможемо ми відтягнути неминуче. Ну і не буде лишнім сказати, що перші дві книги були екранізовані й ще так змогли здобути свою аудиторію.
Будні дослідника
Звичайний робочий день проходить у вченого за мільйонами справ. Чоловік ще з дитинства мав щільний графік, що не змінилось з віком. Якщо виділити якусь одну роль Сіддгартха, то можна сказати, що він біолог. А з цієї спеціалізації й розгалужуються усі інші його заняття – досліди, лікарська справа й письменство.
Мукерджі ще у студентські роки знав, що саме його цікавить. А це були відкриття. Оскільки він завжди був творчою людиною, то у науку теж прагнув додати креативу. Ця риса проявилась у вигляді постійних пошуків, нестандартних проєктів та успішних книг. Його наставники добре запам’ятали жагу, з якою Сіддгартха працював у лабораторії. Саме тому він й відкрив невеличке приміщення у Комплексному онкологічному центрі імені Герберта Ірвінга. А там працює команда під керівництвом чоловіка. Кожен вчений має власний проєкт і всі вони працюють заради спільної справи – боротьби з раком. У стінах лабораторії була визначена роль клітин у лікуванні цієї недуги, вплив харчових звичок на рак, CAR-T-клітинна терапія, регенеративна дія OCR-клітин і т.д.
Щоденні сили для роботи Сіддгартха знаходить в людях. Саме тому він не може відмовитись від лікарської практики. У лікарняних палатах, за словами онколога, найкраще розумієш цінність життя. Якщо у студентські роки він важко справлявся з біллю пацієнтів, то зараз чоловік надихається їхньою мужність та продовжує шукати нові методи лікування. Незмінною підтримкою для Мукерджі є його сім’я, яка часто підкидає йому геніальні ідеї. Ну і, звичайно ж, нагородою за його старання став письменницький успіх. Тож лікар знає, що робить щось важливе, адже чи не щодня отримує вдячність від читачів. Якщо вам здається, що одна людина не може стільки встигати, то Мукерджі легко спростовує цю думку. Ба більше, він бере участь у грантових проєктах, розвиває стартапи та проводить дослідження в Індії. І чоловік каже, що це не чергові галочки у списку досягнень, адже він на 100% залучений у кожну справу. Тож його день починається досить рано, а рутина ні на секунду не втомлює, бо такий у нього спосіб життя.
Знаменитість чи людина науки?
Попри численні досягнення, у науковому світі ім’я Сіддгартха Мукерджі викликає часті суперечки. А почались вони, коли чоловік зайнявся письменницькою діяльністю. Так, частину своєї другої книги він спершу опублікував у The New Yorker. Саме тоді полилась критика від його колег. Неточна, руйнівна, антинаукова – такою називали статтю. Проте автор спокійно сприйняв критику та порадив усім дочекатись книги. Ще у студентські роки він вирішив, що буде досліджувати та відкривати щось нове. Він чудово розумів, що може зустрітись з опором та насмішками, проте історія досягнень інших вчених його неабияк підтримувала. Саме тому усі зауваження він приймає, проте не відмовляється від власних ідей.
З іншого боку, є багато людей, які вважають роботу Мукерджі неоціненною. І такі знаходяться не лише серед звичайних читачів, але й серед науковців. Вони переконані, що Сіддгартха зробив велику послугу усім, пояснюючи доступною мовою складні поняття. Одні називають його генієм, а інші знаменитістю, проте досягнення чоловіка не варто применшувати. Так, він здобув популярність та є завсідником багатьох світських заходів Нью-Йорка, проте у його роботи є і тіньова сторона. А це досліди у лабораторіях, написання грантів, викладання, лікування, підтримка інших науковців та новаторські проєкти. Коли ж його просять визначити свою роль, то він не може відмовитись від жодної. Сіддгартха Мукерджі є біологом, лікарем, дослідником та письменником. А важливість щоденної роботи чоловіка підтверджують численні премії, відзнаки, нагороди, статті та відкриття.
