Ґрейс Мюррей з дитинства була дуже допитливою. Вона могла годинами розбирати та збирати різні пристрої, а у дорослому віці стала математикинею. У 37 років Ґрейс розпочала кар’єру в ІТ та змінила цю індустрію, створивши перший компілятор та мову програмування «COBOL». Крім того, ця дивовижна жінка була контрадміралом ВМФ США. Дізнайтесь більше про її життєвий шлях та винаходи, що змінили світ, на i-new-york.
Початок життя та освіта
Ґрейс Мюррей народилась 9 грудня 1906 року у Нью-Йорку. Її родина була достатньо заможною та мешкала у Верхньому Вест-Сайді Мангеттена. Дідусь працював інженером-будівельником, мати була математикинею, а батько очолював страхову компанію.
Закінчивши школу, здібна дівчина вступила до коледжу Вассара, де здобула ступінь бакалавра. Після цього вона закінчила магістратуру та аспірантуру з математики в Єльському університеті. Варто зазначити, що жінок у цій сфері у той час було надзвичайно мало. Так, протягом 1930-х років докторський ступінь із математики змогли здобути лише 113 жінок, що складало 15 % від загальної кількості.
Ще у роки навчання Ґрейс почала викладацьку кар’єру у Вассарі. Там вона майже десять років була професоркою математики. Дівчина вийшла заміж за Вінсента Гоппера, професора Нью-Йоркського університету.
У 1940 році Ґрейс вирішила змінити своє життя та взяла відпустку у коледжі. Вона продовжила навчання у відомого математика Ріхарда Куранта у Нью-Йоркському університеті. Темою її досліджень стало розв’язання диференціальних рівнянь з частинними похідними.
Поворотний момент на її життєвому шляху стався наприкінці 1941 року після нападу на Перл-Гарбор. Вона звільнилась з коледжу Вассара, розлучилась з чоловіком та вступила до ВМС США.
Військова служба та початок кар’єри в ІТ
Чи могла 35-річна Ґрейс Гоппер приєднатись до лав армії? По-перше, вона була не достатньо молодою. По-друге, мала дуже худорляву статуру. Проте чоловіки йшли на фронт, а такі сфери, як математика, потребували кваліфікованих фахівців. Тож завдяки програмі «WAVES» у 1943 році жінка була прийнята до резерву військово-морського флоту США.
Спочатку її відправили до кадетської школи запасу у коледжі Сміта в штаті Массачусетс. Вона закінчила її у 1944 році зі званням лейтенанта та найкращими результатами на курсі. Після цього Гоппер направили до бюро проєктування артилерійських обчислень Гарвардського університету. Там вона почала працювати над комп’ютером з автоматичним управлінням послідовністю дій «Mark I». Це був перший програмований комп’ютер у США. Він мав 17 метрів у довжину, 2,5 метра у висоту та займав цілу кімнату. Ґрейс Гоппер називала його «монстром, що вражає».
У той час про комп’ютерне програмування ще не говорили, але саме це завдання постало перед Гоппер. Вона доєдналась до складних розрахунків для армії, наприклад, траєкторій польоту ракет і створення таблиці дальності стрільби для гармат.
Керівником математикині став новатор у сфері комп’ютерної інженерії Говард Айкен. У 1946 році він доручив Ґрейс відредагувати інструкцію з експлуатації та обслуговування комп’ютера. У результаті вона створила книгу на 500 сторінок, де детально описала усі аспекти фізичних компонентів машини, експлуатацію та обслуговування. Цей посібник за своєю суттю став першим посібником з комп’ютерного програмування.
Створення компілятора A-0 та мов програмування
У 1949 році Ґрейс Гоппер запросили на посаду головної математикині у технологічну компанію «Eckert-Mauchly Computer Corporation». Вона погодилась і почала працювати над розробкою першого в США електронного цифрового комп’ютера «UNIVAC I». У 1950 році вона очолила відділ розробки автоматичного програмування.
«UNIVAC I» обробляв більше інформації, ніж «Mark I». Цей пристрій виконував 455 операцій множення в секунду та зберігав до 1000 операцій у пам’яті. Тож Гоппер почала експериментувати зі способами його використання для кодування, щоб перестати щоразу переписувати програму для налаштування пристрою. Так у 1952 році з’явився компілятор А-0.
Цей винахід дозволив перетворювати комп’ютерну мову на двійкову (машинну мову програмування), що стало важливим етапом у розвитку програмування. Гоппер заклала основу для розробки сучасних мов програмування та згодом випустила декілька оновлених версій компілятора.
Крім того, науковиця розвивала ідею написання програм словами, а не символами. Вона хотіла, щоб мова програмування повинна бути наближеною не до двійкового коду, а до англійської. Це б зробило роботу з комп’ютером більш зрозумілою для звичайних користувачів. Для останніх у той час відсутність інженерної та математичної освіти була значною перешкодою в опануванні нової технології.
У 1956 році була випущена перша мова програмування «FLOW-MATIC», яка надалі стала основою «COBOL». Цю розробку Ґрейс Гоппер представила у 1959 році на конференції з системних мов обробки даних. Мова використовувала англомовні ключові слова, а її синтаксис був наближеним до речень англійською мовою. Недоліком була громіздкість та відсутність структурованості. Проте ця мова програмування набула поширення в наступні десятиліття, а комп’ютери стали ближчими до користувачів.
Станом на 1997 рік, код на «COBOL» обробляв 75% комерційних транзакцій та 90% фінансових транзакцій у світі. Цю мову програмування у США використовують досі. У 2023 році за популярністю вона посіла 15 місце серед усіх наявних мов програмування.
Спадщина дивовижної Ґрейс Гоппер
Варто зазначити, що упродовж активної кар’єри в ІТ, Ґрейс Гоппер залишалася у військово-морському резерві США. Тому всі її розробки стосувались як цивільних, так і військових. У 1966 році їй запропонували довічний контракт. У 1985 році їй надали звання контрадмірала. На той момент жінці виповнилось 79 років.
Гоппер була дотична до розвитку ідеї замінити великі централізовані комп’ютерні системи мережею з безлічі маленьких комп’ютерів. Так всі користувачі змогли б отримати доступ до спільної бази даних при будь-якому фізичному розташуванні. Ця ініціатива призвела до створення Інтернету, який був розробкою для військової сфери. Також науковиця працювала над розробленням стандартів тестування для комп’ютерних систем.
Ґрейс Гоппер була надзвичайно відданою своїй справі та цілковито захопленою нею. Вона активно працювала до виходу на пенсію у 1986 році. Після цього жінка продовжила читати публічні лекції та надавала консалтингові послуги ІТ-компаніям.
Видатна математикиня та програмістка пішла з життя уві сні 1 січня 1992 року. Її поховали з військовими почестями на Арлінгтонському цвинтарі. На той час комп’ютери вже стали звичними пристроями, принаймні у США. Як про це мріяла Ґрейс Гоппер, вони розуміли англійську та інші мови.
На честь відомої дослідниці та винахідниці назвали ракетний фрегат «Uss Hopper» та суперкомп’ютер «Clay XE6 Hopper». Діяльність Ґрейс Гоппер зіграла важливу роль не лише у розвитку ІТ, а й тому, щоб зробити цю сферу більш відкритою для жінок. У 1994 році була започаткована конференція для жінок-інформатиків, названа на її честь. Крім того, діє стипендіальний фонд імені Ґрейс Гоппер. Він підтримує дівчат і жінок, які займаються програмуванням.