Річард Фейнман був одним з творців електродинаміки та лауреатом Нобелівської премії з фізики. Оригінальність його мислення, яскравий артистизм та невичерпна фантазія вражали сучасників. Експериментував Фейнман не лише у своїй науковій лабораторії. Талановитий фізик міг відкрити будь-який сейф, навчився грати на барабанах, не знаючи нотної грамоти, а захоплення красою світу передавав через малювання. Він написав дві автобіографічні книги, а найцікавіші подробиці з його життя ви можете дізнатись уже зараз на i-new-york.
Дитинство та молоді роки

Річард Філіпс Фейнман народився 11 травня 1918 року у Нью-Йорку у єврейській родині. Його батьки Мелвілл і Люсіль переїхали до США з Білорусі. Хлопчик почав говорити лише у 3 роки, але попри це батько завжди вірив, що син стане науковцем. Він розвивав дитячу цікавість Річарда до пізнання світу та детально відповідав на всі його запитання. Від матері хлопчик успадкував яскраве почуття гумору.
У 13 років Річард почав ремонтувати радіоприймачі. Це була його перша робота, завдяки якій він став популярним серед сусідів. Річ у тім, що юнак робив усе швидко та якісно, а також завжди шукав причину несправності.
Закінчивши навчання на факультеті фізики Массачусетського технологічного інституту, Річард продовжив здобувати освіту в аспірантурі Принстонського університету. Після початку Другої світової війни він мав бажання піти на фронт добровольцем. Однак, місцева призовна комісія запропонувала йому стройову підготовку на загальних підставах. Тоді Річард відмовився й натомість долучився до розробки механічних лічильних машин для розрахунку артилерійських траєкторій. До появи перших комп’ютерів вони були незамінними для фронту.
Кар’єра фізика

Невдовзі талановитий та амбітний фізик одержав запрошення до таємної лабораторії у Лос-Аламосі, де розроблялась атомна бомба. Фейнман ще навчався в аспірантурі й мав сумніви, чи варто долучатись до Мангеттенського проєкту. Проте вирішив, що важливо створити нову зброю раніше за нацистів та вирушив у Лос-Аламос.
У цей період Фейнман навчився зламувати сейфи. Він довів недостатність вжитих безпекових заходів, викравши секретну інформацію з сейфів колег. Документи він використав для роботи, а цю ситуацію пізніше описав у своїй автобіографії.
У 1950-х роках Річард Фейнман почав працювати у Каліфорнійському технологічному інституті. Завершення війни та смерть першої дружини залишили його спустошеним. Нові ідеї не спадали на думку вченому. Він дивувався, що так багато різних університетів пропонують йому посади на кафедрах. Фейнман навіть отримав запрошення в Принстон, де у той час викладав Альберт Айнштайн. Поступово вченому вдалось подолати депресію. Він вирішив спробувати відповісти на очікування світу та повернутись до наукових розробок.

У цей час Фейнман почав працювати над теорією квантових перетворень. Він зробив прорив у фізиці надплинності, застосувавши рівняння Шредінгера до цього явища. Це відкриття разом з отриманими раніше даними сприяло розвиткові фізики низьких температур. Крім того, Фейнман працював разом з першовідкривачем кварків Маррі Гелл-Манном над теорією «слабкого розпаду». Ця робота стала шляхом до відкриття нового закону природи. Також саме Річард Фейнман уперше сформулював ідею квантових обчислень. У 1965 році він став лауреатом Нобелівської премії з фізики за внесок до квантової електродинаміки.
У 1960-х роках науковець працював над створенням нового курсу фізики. Результатом його роботи став підручник «Фейнманові лекції з фізики», що досі залишається одним з найкращих посібників для студентів із загальної фізики.
Крім того, Фейнман займався питаннями методології наукового пізнання та пояснював студентам принципи наукової чесності. Він публікував відповідні наукові праці, поширюючи культуру академічної доброчесності.
Особисте життя та захоплення відомого науковця

Фейнман вперше одружився, коли навчався в аспірантурі. Його обраницею стала Арлін Грінбаум. Він закохався у дівчину у 13 років і був заручений з нею у 19 років. На жаль, на час весілля Арлін вже хворіла на туберкульоз. Батьки були проти цього шлюбу, але Річард їх не послухався. Весільна церемонія пари відбулась по дорозі на вокзал, звідки молодята поїхали в Лос-Аламос. Родичів на церемонії не було.
Поки Фейнман працював над Мангеттенським проєктом, Арлін перебувала у лікарні. Чоловік проводив з нею усі вихідні. Врятувати дівчині життя не вдалось. Вона померла невдовзі після завершення війни.
У 1950-х роках Фейнман одружився вдруге. Його шлюб з Мері Лу тривав не дуже довго. За словами науковця, він переплутав сильну захопленість зі справжнім коханням.
На одній з конференцій у Європі у 1960-х роках Річард Фейнман зустрів свою третю дружину. Нею стала англійка Гвінет Говарт. У пари народився хлопчик Карл. Пізніше вони прийняли за дочку дівчинку, на ім’я Мішель.
Річард Фейнман цікавився не лише фізикою, а й мистецтвом та брав уроки малювання. Спочатку його малюнки були доволі простими, але згодом він став хорошим портретистом. Свої картини науковець підписував псевдонімом Офей. Він навіть організував персональну виставку.
У 1975 році Річард Фейнман придбав автомобіль «Dodge Tradesman». Зовні його пофарбували у гірчичні кольори, а всередині — у зелені. На машині зобразили діаграми Фейнмана, які були відомі на увесь світ. Науковець також замовив унікальний номерний знак — «QANTUM».
Після смерті Фейнмана автомобіль за 1 долар придбав друг родини Ральф Лейтон. Продажем за цю символічну суму вчений завжди позбавлявся від старих машин. Автомобіль служив новому господареві майже до кінця XX століття. У 1993 році він взяв участь у марші пам’яті свого відомого власника.
Хвороба та смерть Річарда Фейнмана

У 1970-х роках стало відомо, що Річард Фейнман хворий на рідкісну форму раку. Йому видалили пухлину у черевному відділі, але тіло вже сильно постраждало від хвороби. Одна з його нирок перестала працювати. Наступні операції майже не мали впливу на перебіг захворювання. Стан науковця поступово погіршувався.
Ще одну пухлину у нього виявили у 1987 році. Її також видалили, але Річард був дуже слабким і постійно страждав від болю. У лютому наступного року його у черговий раз госпіталізувала. Лікарі виявили проривну виразку, а друга нирка Фейнмана також відмовила. Якби йому під’єднали штучну нирку, вчений міг би прожити ще кілька місяців, але він відмовився.
Після цього Річард Фейнман підписав відмову від лікування. Видатний фізик пішов з життя 15 лютого 1988 року. Його поховали на цвинтарі «Mountain View» в Альтадені. Згодом поруч із ним знайшла останній притулок його дружина Гвінет.
Світові Річард Фейнман залишив теорію взаємодії квантових часток. У 1985 році світ побачила його автобіографія «Та ви жартуєте, містере Фейнман!». У ній науковець зібрав різноманітні комічні історії, які траплялись із ним протягом життя. Другий том цієї книги має назву «Що тобі до того, що думають інші?». За мотивами цих творів зняли фільм «Нескінченність», головну роль у якому зіграв Метью Бродерік. В епізодичних ролях знімались донька Річарда Фейнмана Мішель та його сестра Джоан, яка за професією була астрофізиком.