Холодна війна, яка тривала в період з 1947 року по 1991 рік була досить непростим часом для жителів Нью-Йорка та інших американських міст. Зокрема, багато ньюйоркців жили в постійному стресі та очікуванні початку ядерної війни. Як наслідок, у місті почали з’являтися різні бункери, де люди могли б сховатися у разі атаки з боку СРСР. Один із найбільших бункерів тієї епохи був представлений на Всесвітній виставці в Квінсі у 1964 році. Далі на i-new-york.com.
Трохи з історії: гонка озброєнь або чому Нью-Йорку потрібні були бункери?
Говорячи простими словами про Холодну війну – це не просто збройний конфлікт, це була боротьба між двома наддержавами, більш відома як посередницькі війни. Вона базувалася на ідеологічній та геополітичній боротьбі за глобальний вплив між двома странами: СРСР та США, після їх тимчасового союзу та перемоги над нацистською Німеччиною у 1945 році. Зокрема, ця боротьба включала: гонку озброєнь, у тому числі розвиток ядерного потенціалу, пропагандистську кампанію, шпигунство, ембарго, жорстоку ворожнечу у спортивних та технологічних заходах, як, наприклад, у космічній промисловості.
Коли в середині 20 століття конфлікт між СРСР і США значно загострився, виникла Кубинська ракетна криза і американці були дуже стурбовані початком ядерної війни. Звідси виникла потреба у створенні притулків для жителів американських міст, зокрема мешканців Нью-Йорка.
Про Всесвітню виставку 1964 року
Всесвітня виставка 1964 року, також відома як “Всесвітня виставка у Нью-Йорку”, була грандіозною міжнародною виставкою, яка зібрала тоді мільйони відвідувачів з усього світу. Цей захід проходив у парку Флашинг-Медоуз-Корона в Квінсі і давав можливість мешканцям Нью-Йорка та інших міст побачити технологічний прогрес та інновації країни. Ця подія давала ньюйоркцям уявлення про майбутнє в непростий час Холодної війни. Адже в умовах постійної напруженості між СРСР і США дослідження космосу, технологічні досягнення та наукові відкриття постійно перебували в центрі інтересу громади.
Саме на цій виставці було представлено технологічне диво – бункер, який міг врятувати людей від ядерної війни. На цьому глобальному тлі бункер Нью-Йорка став справжнім архітектурним дивом, що продемонстрував найсучасніші технології 1960-х років.
Бункер у Квінсі, Нью-Йорк
Бункер у Квінсі був побудований коштом нью-йоркського мільйонера Жирара Б. Хендерсона та компанії-інвестора “Avon” у 1964 році спеціально до Всесвітньої виставки.
Бункер був спроєктований архітектором Джеєм Суейзі, фанатом підземного способу життя. Він сам жив у бункері в Техасі, під назвою “Атомітатом”. Цей бункер був неймовірно розкішним і позиціонувався як надійне та безпечне місце для житла не лише під час ядерної війни.
Ця величезна підземна споруда була справжнім технологічним дивом, адже вона не тільки могла врятувати від ядерного удару, але й була оснащена передовими технологіями того часу. Цей бункер став справжнім символом тогочасного оптимістичного духу серед ньюйоркців.
Характеристики бункера
Усього площа бункера становила 560 м2. У ньому було розміщено аж 10 кімнат, і він був оснащений передовими технологіями того часу для тривалого і комфортного знаходження у разі ядерної атаки. Зокрема, у бункері знаходився кондиціонер та фрески з підсвічуванням, які створювали ілюзію зовнішнього освітлення. У підземному будинку також була вентиляція, яка забезпечувала подачу свіжого повітря. Також завдяки цій системі всередині бункера повністю був відсутній пил.
Стіни бункера були виконані зі сталі та бетону та становили 51 см у товщину. Дах підземного будинку підтримувався сталевими балками діаметром 46 см, і був розрахований на навантаження 910 000 кг ґрунту.
Загалом у бункері було 3 спальні, вестибюль, кухня-їдальня, вітальня, кабінет, галерея та тераса, що імітує відкритий простір.
Підземне життя у Нью-Йорку: утопічна ідея чи метод порятунку населення?
Великий бункер Нью-Йорка був справжньою підземною утопією, автономним будинком майбутнього, де люди могли б жити і навіть не виходити на поверхню у разі ядерного удару. Це була смілива концепція, що відображала страхи тієї епохи та дослідження того, як можна врятувати життя людей.
На будівництво бункера для ярмарку було витрачено понад 1 мільйон доларів. Після закінчення виставки, через колосальні витрати на його видалення, будинок був просто похований під землею.
Бункер представлений на Всесвітній виставці 1964 року в Нью-Йорку був одним із найбільших в історії. На той момент для мешканців Нью-Йорка та інших міст США він був символом оптимізму, прогресу, інновацій та безпеки. Його дизайн, вбудовані передові технології та інші інновації вплинули на світ архітектури та міського планування в майбутньому. Бункер Нью-Йорка представлений на виставці у 1964 році був утопічним, але для деяких жителів міста він подарував надію на порятунок та безпеку у разі ядерного удару з боку СРСР.