У 21 столітті Нью-Йорк вважається важливим світовим фінансовим, політичним, економічним та культурним центром. Але не слід забувати про його спортивну складову. Адже Нью-Йорк є місцем, де народилося та виховалося безліч світових спортсменів. Серед них є визначний боксер Флойд Паттерсон. Його історія становлення як спортсмена неймовірно насичена, адже він зміг подолати життєві негаразди та досягти найвищих вершин боксу. Безсумнівно, він залишив незабутній слід у спортивній галузі Нью-Йорка та всього світу. Далі на i-new-york.com.
Що відомо про юнацтво Паттерсона?
Майбутня легенда боксу народилася в Північній Кароліні у далекому 1935 році. Він ріс і виховувався в неблагополучній сім’ї, де, крім нього, ще було десять дітей. Його дитинство та юнацтво було дуже важким і неспокійним, через що Паттерсон був замкнутим. Його оточувала бідність, йому часто доводилося перебиватись тим, що було. Зрештою вся родина Паттерсонів переїхала до Брукліна, штат Нью-Йорк, у пошуках кращого життя. Саме там Паттерсон познайомився із боксом.
Але життя в Нью-Йорку було також не простим. Важке дитинство і злидні відбилися на Паттерсоні. Зокрема, він прогулював школу і займався дрібними пограбуваннями. Через що у 10-річному віці його відправили до спеціалізованої школи для хлопчиків (виправну школу у Вест-Парку). Як розповідав сам Паттерсон у багатьох інтерв’ю, саме ця школа змінила все його подальше життя. У виправній школі він пробув два роки, після чого перевівся до середньої школи Нью-Палтце, штат Нью-Йорк, де досяг успіху у всіх видах спорту.
Шлях боксера
У 14-річному віці Паттерсон пов’язав своє життя із боксом. Все почалося з того, що він почав відвідувати тренажерний зал “Gramercy Gym” у Нью-Йорку. Декілька років тренувань пішли йому на користь і він виграв золоту медаль на Олімпійських іграх у Гельсінкі у 1952 році в середній вазі. До того, в тому ж році він виборов перемогу на національному чемпіонаті серед любителів у середній вазі та чемпіонаті Нью-Йорка у середній вазі “Золоті рукавички”. Його талант, працьовитість і величезний потенціал швидко привернули увагу тренерів, а також він завоював репутацію сильного і могутнього бійця, який має вражаючу швидкість і спритність. Кожен із них бачив у ньому майбутню зірку світового боксу. Так, його менеджером та провідником у професійний бокс став Кас Д’Амато. Саме він відіграв ключову роль у перетворенні Паттерсона на боксера світового рівня, навчаючи його не лише технічним аспектам боксу, але й прищеплюючи йому дисципліну та психологічну стійкість, які були вкрай необхідні для успіху у спорті.
Наймолодший чемпіон у важкій вазі
У 1956 році Паттерсон зустрівся в поєдинку з Арчі Муром. Вони боролися за титул чемпіона світу NYSAC (Атлетична комісія штату Нью-Йорк) у важкій вазі. У віці 21 року Паттерсон нокаутував Мура у п’ятому раунді, ставши наймолодшим чемпіоном у надважкій вазі в історії. Цей рекорд зберігається навіть у 21 столітті.
Перемога Паттерсона стала не лише його особистими неймовірними досягненнями, а й послужила символом надії та натхнення, особливо для афроамериканської спільноти. Адже в середині 20 століття в Нью-Йорку та США була особливо відчутна расова напруженість та боротьба за громадянські права.
Спортивна кар’єра Паттерсона як чемпіона у важкій вазі була відзначена численними успішними захистами титулів, в яких він неодноразово зустрічався і перемагав одних із найсильніших боксерів. Його бойовий стиль можна було охарактеризувати високою швидкістю та спритністю. Його стиль боротьби дуже сильно відрізнявся від стилю інших боксерів-важковаговиків, які в основному прославилися завдяки своїй грубій силі. Спортивні оглядачі назвали стиль Паттерсона “позою підглядання”.
Видатна кар’єра Паттерсона як чемпіона боксу в суперважкій вазі почала добігати кінця у 1962 році, коли він зустрівся в поєдинку з Сонні Лістоном. Лістон був відомий своїми значними розмірами та руйнівною силою удару. Менеджер Паттерсона Д’Амато був категорично проти цього бою, не хотів забруднити репутацію свого підопічного, оскільки Лістон був повʼязаний ще й із мафією. Але Паттерсон не послухав свого тренера і усунув його від ведення його боїв і справ і погодився на цей доленосний поєдинок.
Це був неймовірно жорстокий бій двох легендарних боксерів середини 20 століття. У цьому бою Паттерсона було нокаутовано ще в першому раунді. Він поступився титулом чемпіона Лістону. Але багато хто виступав проти Лістона, і заявляли, що нокаут був незаконним. Тим часом Паттерсон публічно заявив, що він не був повністю готовий до бою, мав невирішені особисті проблеми, тому все так вийшло. Поразка Паттерсона у 1962 році стала поворотним моментом у його кар’єрі та ознаменувала її завершення.
Але попри це, Паттерсон ще брав участь у поєдинках, аж до 1972 року, поки не вийшов на пенсію.
Вийшовши на пенсію, легендарний нью-йоркський боксер зайнявся розвитком молоді та соціальними проєктами. Він невпинно працював над пропагандою цінностей дисципліни, працьовитості та наполегливості серед молоді, використовуючи свій власний життєвий приклад.
Флойд Паттерсон помер у 2006 році у віці 71 року. Довгий час він страждав від хвороби Альцгеймера, а також раку простати. Безсумнівно, він залишив величезний вплив на світ спорту Нью-Йорка і всього США.