Шахи – одна із найстаріших стратегічних настільних ігор. Кожен гравець керує “армією” з 16 фігур, в які входять: король, ферзь, дві тури, двоє коней, двоє слонів та вісім пішаків. Мета цієї гри – поставити мат королю противника, захищаючи при цьому свого. Далі на i-new-york.com.
Батьківщиною шахів вважається Індія. Гра в них з’явилася не пізніше кінця 6 століття н. е. З того часу гра стала популярною у всьому світі. Було придумано основні правила та розроблено стратегії. Відповідно, у світі було безліч видатних шахістів, один із яких був родом із Нью-Йорка. Зокрема, ця історія буде про Боббі Фішера, справжнього генія гри у шахи 20 століття.
Історія шахового вундеркінда
Майбутній шахіст Фішер народився у далекому 1943 році в Чикаго. А коли він був маленьким, вся родина переїхала в Бруклін, штат Нью-Йорк. Фішер, що виріс у Брукліні, познайомився з різноманітною культурою та яскравою енергетикою міста. Тоді навіть ніхто не підозрював, що це місце стане місцем розвитку легенди шахів.
Зокрема, одного разу його сім’я придбала у місцевому магазині шахи, і протягом тривалого часу члени сім’ї Фішер грали один з одним. Але згодом у всіх крім Фішера інтерес до шахів зник. Йому доводилося грати проти самого себе багато своїх перших партій. Саме так почалося особливе захоплення Фішера шахами. Також одного літа, вся родина Фішерів їздила відпочивати у Патчозі, Лонг-Айленд, Нью-Йорк, і у цій поїздці юний хлопець натрапив на книгу старих шахових партій. Це стало приводом для її інтенсивного вивчення.
Розвиток навичок гри у шахи
Слід зазначити, що коли Фішер захопився грою у шахи, йому було лише 6 років. Він самостійно вивчав правила, різні партії та стратегії, навіть він грав сам із собою, оскільки не міг знайти собі партнера за віком.
Фішер настільки захопився грою в шахи, що його сім’я навіть почала хвилюватися, що він наодинці проводить надто багато часу. Для того, щоб виправити ситуацію, і знайти Фішеру суперника за віком, його сім’я надіслала листа до місцевої газети під назвою “Brooklyn Eagle”. У листі сім’я просила розмістити оголошення у газеті про пошуки юного суперника для шахової гри для їхнього сина. Але, на жаль, “Brooklyn Eagle” були змушені відхилити таке прохання, оскільки ніхто не міг його кваліфікувати.
Своєю чергою, лист від сім’ї Фішер був перенаправлений Герману Хелмсу, декану американських шахів. Згодом на листа прийшла відповідь. Хелмс повідомив, що відомий американський шахіст Макс Пейві, який отримав титул чемпіон Шотландії, проводитиме сеанс одночасної гри в шахи (виставку) 17 січня 1951 року.
Звичайно ж, юний Фішер з великим ентузіазмом взяв участь у цій виставці, але програв. Майстер шахів Пейві перемагав одного гравця за іншим, а коли справа дійшла до Фішера, той протримався в поєдинку цілих 15 хвилин і зібрав величезний натовп глядачів. Ця гра започаткувала його професійну кар’єру шахіста.
Участь у Бруклінському шаховому клубі та перше наставництво
На шаховій виставці 1952 року в Нью-Йорку був присутній також тренер і видатний шахіст тієї доби Кармін Нігро. Гра Фішера його неймовірно вразила, тож він вирішив взяти опіку над ним. Зокрема, завдяки наставництву Фішер став членом Бруклінського шахового клубу. Клуб надав юному вундеркінду ідеальні умови розвитку його навичок. Він зустрічався і грав проти досвідчених гравців, які бачили, визнавали та всіляко допомагали йому розвивати його винятковий талант. Саме Кармін Нігро довгий час був наставником Фішера. Він познайомив його з передовими шаховими концепціями. Як тренер та наставник, Нігро прищепив Фішеру дисципліну та стратегічне мислення, які згодом стали його візитною карткою.
Перший шаховий турнір для Фішера як члена Бруклінського шахового клубу відбувся у 1952 році в нього вдома. Він був членом цього клубу та підопічним Нігро, поки той не поїхав у 1956 році. Після цього Фішер перейшов до Мангеттенського шахового клубу. Але довго у цьому шаховому клубі він не пробув. У тому ж році молодий хлопець став членом шахового клубу Хоторна, де його наставником виступив Джон “Джек” У. Коллінз.
Досягнення у шахах
Весь шлях Фішера до успіху в грі в шахи був відзначений невтомною працею, рішучістю та прагненням до досконалості. Він відточував свою майстерність, граючи в незліченних партіях із різними суперниками, та вивчаючи шахову літературу з глибоким інтересом.
Перший грандіозний прорив Фішера як шахіста стався у 1956 році. Зокрема, тоді він виграв юнацький чемпіонат США у Філадельфії з шахів. На той момент йому було лише 13 років. Ця перемога привернула до нього увагу всієї країни.
А вже у 1958 році Фішер у віці 15 років став наймолодшим гросмейстером в історії, вигравши чемпіонат США. Його визначне досягнення зміцнило його статус шахового вундеркінда. Але на цьому кар’єра Фішера не закінчилася. Він продовжив активно представляти свою країну на міжнародних чемпіонатах з шахів, завойовуючи нові титули та досягнення.
Однак, світову славу Фішер отримав, коли кинув виклик і переміг чемпіона з шахів тієї епохи Бориса Спаського у 1972 році. Цей шаховий поєдинок став грандіозною історичною подією. Фішер не лише здобув перемогу та світове визнання, але він також спровокував шаховий бум у США. Після чемпіонату світу з шахів 1972 року Фішер майже 20 років не грав публічно.
Життя Фішера обірвалося у 2008 році, у віці 64 років. Для Нью-Йорка він назавжди залишився символом неприборканого духу та справжньою легендою шахів.