Театр Джон Стріт має хоч і коротку, але дуже цікаву історію. Цей театр вважався першим театром у Нью-Йорку, який працював на постійній основі в 18 столітті. Він був названий на честь вулиці, на якій був побудований. Попри те, що така подія як відкриття постійного театру вважалася дуже грандіозною, він пропрацював близько 30 років. Далі на i-new-york.com.
Як у Нью-Йорку з’явився перший постійний театр?
Історія першого постійного театру у Нью-Йорку починається з актора з Англії – Дугласа. У середині 18 століття він вирішив переїхати на Ямайку у пошуках кращого життя. Там він отримав нові зв’язки з англійським актором, на прізвище Халлам. Той довгий час займався керівництвом театральної групи та був їх режисером. До групи приєднався Дуглас і разом із ними гастролював різними містами. Вони розбивали тимчасові театри та давали театральні вистави. Саме так виглядали перші театри на території Америки.
Але в 1756 році талановитий актор і керівник гастролюючої групи – Халлам помер. У нього залишилася талановита дружина, актриса, яку взяв за дружину його друг і колега з Англії – Дуглас.
Новій подружній парі вдалося організувати нову групу, до неї увійшли практично всі старі актори, які виступали разом із Халламом. Вони продовжили гастролювати Америкою і будували тимчасові театри для вистав. Два такі тимчасові театри були побудовані на території Нью-Йорка, а ось третій Дуглас вирішив побудувати постійним.
Театр Дугласа став першим постійним театром у Нью-Йорку. Він був відкритий для відвідування в 1767 на вулиці Джон. Перший театр був далекий від величної архітектури. Це була звичайна дерев’яна будівля, яку просто пофарбували у яскравий червоний колір. Місткість залу для глядачів театру становила практично 750 осіб. У середині 18 століття це був єдиний театр, який розташовувався на Манхеттені.
Що показували у першому театрі Нью-Йорка?
У першому театрі Нью-Йорка у другій половині 18 століття показували спектаклі поставлені за п’єсами Вільяма Шекспіра, а також Бена Джонсона. Також саме в цьому театрі на території США була вперше представлена вистава під назвою “блэкфейс”. Зокрема, під час вистави використовували особливу форму гриму – білі люди фарбувалися темною фарбою для зображення карикатури на чорношкіру людину.
Тимчасові труднощі у роботі театру
У 1774 році американські колонії прийняли заборону на театральні постановки, оскільки вважали такий вид діяльності надмірністю. Перший постійний нью-йоркський театр був змушений закрити свої двері для відвідувачів.
Через три роки на землі Нью-Йорка прийшли війська Британії та розпочалася запекла боротьба за незалежність Америки. Тоді британські війська захопили перший постійний театр і перейменували його на “Королівський”. Під час окупації Нью-Йорка війська Британії ставили у цьому театри вистави та п’єси, які підтримували бойовий дух солдатів.
Після того, як війська Британії залишили Америку, до театру повернулися колишні актори. Вони поступово почали відновлювати культурне життя міста. Там знову почали показувати вистави, поставлені за мотивами п’єс Вільяма Шекспіра, Річарда Шерідана, Рояла Тейлера та інших.
Остання вистава в театрі була показана взимку 1798 року. Після цього дерев’яна будівля першого постійного театру була продана власнику магазину, який знаходився поблизу. Згодом будинок театру використовувався для розширення бізнесу. Але вже наприкінці того ж року будинок було знесено.
У 21 столітті на місці першого постійного театру міста розташований місцевий ресторан французької кухні.
