Джером Селінджер за своє життя заслужив статус не лише талановитого письменника, але й надзвичайно загадкової особистості. Його твори повсякчас викликали бурю емоцій, особисті стосунки породжували плітки, а закритий спосіб життя не давав спокою журналістам. Селінджера часто критикували, відмовляли йому й піддавали сумніву талант. Проте, як виявилось, він просто випередив свій час і є абсолютним підтвердженням того, що геніальних людей не завжди розуміють. Далі на i-new-york.
Пошуки себе
Джером Селінджер увірвався у це життя в перший день 1919 року. Він народився у заможній єврейській сім’ї, яка займалась торгівлею. А рідним містом письменника є Нью-Йорк, де він народився, провів юні роки та подорослішав. Його абсолютно точно можна було б віднести до золотої молоді, якби він так не виділявся серед інших. Батьки Джерома зробили все, щоб їхні діти жили своє найкраще життя. Помешкання у престижному районі міста, приватні школи, великі можливості, подорожі – все це було доступно як для майбутнього письменника, так і для його сестри. Проблема полягала в тому, що хлопець бачив для себе інший шлях, яким збирався піти.
Джером зростав творчою особистістю і ще з дитинства проявляв свій талант. Першим захопленням хлопця стала драматургія й він планував бути актором. Також юний Селінджер був надзвичайно активним учнем. Він грав у виставах, очолював команду з фехтування, писав для шкільної газети, вивчав багато мов, складав вірші та відвідував багато клубів. Однокласники згадують, що Джером любив смішити усіх, був надзвичайно комунікабельним та харизматичним. Проте існувала й інша сторона медалі. Якщо майбутній письменник приділяв багато часу позакласній діяльності, то в нього були великі прогалини у навчанні. Юнак змінив багато шкіл, йому було важко пристосовуватись до нових обставин, а батько не розумів захоплень сина. Ба більше, через своє походження Джером зазнавав зневажливого ставлення від одноліток. Чимало державних закладів, McBurney School, військова академія – батьки перепробували багато варіантів.
А поміж турботами сім’ї Селінджер впевнено відстоював власні погляди та шукав себе. Ці пошуки продовжились і в коледжі, адже Джером то вступав до якогось закладу, то залишав навчання. Також його батько – Сол намагався залучити сина до сімейної справи. Так хлопець подорожував Європою й вивчав мови та культуру. Ну а в цьому і полягала головна відмінність між сином та татом. Джером мав абсолютно інші погляди на життя: не цікавився бізнесом, не зважав на матеріалістичні блага та захоплювався творчістю. І хоч його пошуки були тривалими та нелегкими, проте він впевнено йшов своїм шляхом, який привів його до успіху.
Творчість письменника
Остання спроба Селінджера знайти своє місце в університеті була найбільш вдалою. Цим закладом став Колумбійський, де юний письменник познайомився з першим наставником, який розгледів його талант. Ним виявився Віт Бернетт, який викладав курс письма для Джерома. Вчитель, а за сумісництвом редактор журналу Story, надихав хлопця писати. І серед безлічі таких робіт знайшлись ті, які Бернетт опублікував. Дебют юнака стався у 1940 році з оповіданням The Young Folks. Вже через рік Джером почав стукати у двері The New Yorker. На початківця чекало безліч відмов й війна, яка змінила його життя. Селінджер відправився до Європи, брав участь у багатьох відомих операціях й все ще писав. Дещо у воєнні роки навіть було опубліковано, проте це не той успіх, якого чекав письменник.
Повернувшись зі служби, хлопець продовжив надсилати виданням свої твори й у 1948 році стався переломний момент. Саме тоді The New Yorker опублікував A Perfect Day for Bananafish. Над цим оповіданням Селінджер дуже довго працював з редакторами, які запримітили якісний твір. Журнал запропонував контракт Джерому й він здобув перше визнання. У цей період письменник писав чимало робіт, серед них найвідомішими стали For Esme – with Love and Squalor та Uncle Wiggily in Connecticut. Вже на початку своєї кар’єри митець зрозумів всі тонкощі індустрії з величезною критикою, обманом та невдалими співпрацями. Проте чоловік знав, до чого він йде.
Цією вершиною став маніфест усіх підлітків та один з найсуперечливіших творів в історії літератури – The Catcher in the Rye. Джером завжди знав, що напише такий видатний твір, і неодноразово про це говорив одногрупникам та знайомим. І коли мало хто вірив в існування цієї роботи, Селінджер все ж у 1951 році випустив свій великий американський роман. Книга потрапила до рук читачів не без перешкод, адже ще до публікування багато видавців сумнівались щодо неї. Це був ризик, який або виправдав би надії, або здійняв бунт. З книгою письменника відбулось і те, і інше, мабуть, тому вона й стала феноменом. Багато лайки, аморальності, збоченості – саме так описували її всі, хто прагнув заборонити. А для більшості твір став шедевром, який справляв непояснений ефект. Напевно, Селінджер все ж на багато років випередив свій час, адже The Catcher in the Rye досі викликає суперечки.
На цьому кар’єра письменника не завершилась. Він продовжив працювати з The New Yorker й вже у 1953 році вийшов ще один його хіт – збірка Nine Stories. До неї увійшли як раніше відомі оповідання, так і ті, які були відхилені видавцями. Книга змагається на рівних з іншим легендарним твором автора, а для багатьох ці історії є найкращою роботою Селінджера. Ну а після цього відомий письменник потішив читачів лише кількома оповіданнями: Franny and Zooey, Raise High the Roof Beam та Carpenters and Seymour: An Introduction. Останнім опублікованим твором Джерома стала повість Hapworth 16, 1924. Ну а про кількість невиданих робіт залишається лише здогадуватись.
Суперечливий характер
Попри величезний талант Джерома Селінджера та численні розмови навколо його творчості, він ще й привертав увагу своїм способом життя. Письменник поєднував у собі багато різних рис, не боявся висловлювати свою думку та робив лише те, що вважав необхідним. За це він отримав статус суперечливої особистості, про яку всі хотіли дізнатись якомога більше інформації.
Характер Джерома, як і в усіх людей, формувався ще з дитинства. Проте з плином часу й подій, які відбувались, він змінювався. Так, з самого малечку письменник був дуже творчим та активним. Його захоплювало кіно, гра акторів, шкільні газети, різноманітні клуби й гуртки. Він ріс мрійливим, креативним та надзвичайно харизматичним. І чим більше його батько намагався придушити це потяг до творчих професій, тим більше Джером протестував. Ці риси супроводжували Селінджера й у студентські роки. Тоді він почав розкривати свій талант й мав цілковиту впевненість у тому, що напише щось легендарне. Письменник був надзвичайно амбітним й водночас бунтівним. А парадокс полягав в тому, що він і прагнув всіх привілеїв, які були у людини з його статусом, і зневажав ці можливості.
Ще одним переломним періодом в житті Селінджера стала Друга світова війна. Він брав участь у багатьох воєнних операціях, працював у контррозвідці й побачив усі жахіття концтаборів. Ці події назавжди закарбувались у пам’яті Джерома, про що він написав чимало творів. Після всього цього митець подався у духовний розвиток. Він перепробував багато різних практик, ритуалів, канонів релігій і т.д. Чоловік відкривав для себе щось нове, досліджував це і переходив до іншого. Ну а після здобуття слави Джером Селінджер став відомим відлюдником у своєму будинку в Корніші.
Відколи письменник покинув батьківський дім в Нью-Йорку, відтоді він не з’являвся майже ніде. Джером Селінджер понад усе прагнув прославитись своїми творами, а опісля ця популярність закрила його на власному подвір’ї. Митець рідко контактував з мешканцями міста, виходив з дому лише за потреби та зупиняв будь-які спроби висвітлити його життя. Для багатьох журналістів інтерв’ю з автором стало найвищою мірою успіху, а кількість коментарів Селінджера можна перерахувати на пальцях однієї руки. Він судився з усіма біографами, виданнями та медійниками, які намагались щось опублікувати про нього. А втручання в особистий простір чоловік вважав найбільшим злочином. З такими переконаннями автор й дожив своє життя, яке закінчилось у 91 рік.
Вплив
Джером Селінджер встиг стати впливовим письменником для величезної кількості людей. Його життя оповите таємницями, творчість вражає сенсами, а масштаб особистості неможливо переоцінити. Найкращим описом автора є те, що він породив багато суперечок. І чи не є це свідченням його геніальності? Його багато критикували та водночас прагнули познайомитись, книги вважали аморальними, проте вони ставали бестселерами, відлюдний спосіб життя називали дивним, але й поважали цей вибір. Ну а найголовніше те, що Селінджер зумів стати голосом багатьох поколінь.
Опублікувавши не так багато творів, він залишив ще велику частину невиданих робіт. І їх з нетерпінням чекають літератори, критики та звичайні люди. Ну а ті книги, які стали публічними, послугували орієнтиром для інших письменників. Харукі Муракамі, Стівен Чбоскі, Джон Грін та багато інших авторів відзначили вплив Селінджера на їхню творчість. Ну а читачі по всьому світу не припиняють дивуватись сенсам його творів. І найцікавіше те, що феномен цього письменника ніколи не розкриють повністю. Джером переніс багато життєвих сюжетів на папір, зумів стати голосом підлітків й поринув у глибину людських почуттів. Йому присвячено чимало книг, фільмів й статей. Проте письменник завжди прагнув лише спокою й конфіденційності. Саме тому багато з цих робіт він би вважав вторгненням в особисте життя. Ну а для людей він став настільки важливою фігурою, що кількість цих праць лише збільшується. А це означає, що Джером Селінджер не лише випередив свій час, а став позачасовим.