Нью-Йорк споконвіку був центром різних подій. Так, на початку 20 століття уряд США впровадив радикальну трансформацію: “Сухий закон”, заборону на виробництво, продаж та транспортування алкогольних напоїв. Але не дивлячись на заборону, розповсюдження алкоголю не припинилось. Історія поширення алкоголю під час “Сухого закону” у Нью-Йорку це захоплююча сторінка, яку має знати кожен. Далі на i-new-york.com.
Соціальний експеримент
“Сухий закон”, у своєму роді виступав соціальним експериментом, спрямованим на упокорення злочинності, корупції та шкоди, яку завдавав алкоголь. Ця подія викликала жорстокі суперечки серед населення по всій країні. Деякі люди вважали, що “Сухий закон” є моральною перемогою, інші, своєю чергою, розглядали його як зазіхання на особисту свободу. При цьому Нью-Йорк, який був центром різноманітних думок, культур та ідеологій, став полем битви цієї ідеологічної війни тієї епохи.
Чи був в Нью-Йорку алкоголь під час “Сухого закону”?
У Нью-Йорку під час “Сухого закону” більшість населення міста дотримувалася ідеології про посягання на особисту свободу. Саме тому протягом багатьох років у Нью-Йорку існувало підвальне виробництво алкогольних напоїв, до того, в місті знаходилася ціла мережа таємних закладів зі спиртним. Такі заклади називалися “Speakeasies”.
“Speakeasies” існували завдяки величезній любові ньюйоркців до алкоголю. Попри “Сухий закон”, жителі міста готові були піти на ризик, щоб знову відчути смак улюбленого напою. “Speakeasies” були таємними барами, які функціонували непомітно, за зачиненими дверима. А керували ними люди, тісно пов’язані з організованою злочинністю в місті. Такі таємні алкогольні бари на початку 20 століття в основному розміщувалися у підвальних приміщеннях Нью-Йорка. Також багато людей маскували нелегальний продаж алкоголю під легальний бізнес. Така схема могла жити кілька років. Потрапити до таких закладів мешканцям Нью-Йорка було не так уже й просто. Адже для того, щоб знову відчути смак улюбленого алкогольного напою, необхідно було постукати у двері і назвати пароль. Тільки після цього, ньюйоркцям відкривався доступ у світ сповнений веселощів, музики і, звичайно ж, алкоголю.
Попри ретельне маскування та таємність, деякі такі підпільні бари були викриті та закриті ще під час “Сухого закону”. Але одному з таких закладів тієї доби вдалося пережити непрості часи. Це був “Клуб 21”, гламурний заклад для нью-йоркської еліти. “Клуб 21” протягом багатьох років працював під виглядом звичайного ресторану. І попри заборону “Сухого закону”, “Клуб 21” став символом непокори тієї епохи. Сюди таємно приходили як знаменитості, так і міська еліта, політики та інші міські діячі.
Як в таємні бари постачали алкоголь?
“Сухий закон” тривав 13 років. Виходячи з цього постає питання: “Як протягом стількох років в бари “Speakeasies” постачали алкоголь? Адже в барах було неможливо тримати нескінченні запаси”. Відповідь на це питання проста – бутлегери. Ці люди були профі своєї справи, і в той час, як бари “Speakeasies” забезпечували попит, бутлегери постачали алкоголь. Бутлегери перевозили алкоголь Нью-Йорком найхитромудрішими способами. Зокрема, в епоху Сухого закону ними була розроблена величезна мережа міських тунелів. Бутлегери часто перевозили алкоголь містом у фургонах із секретними відсіками або валізами з подвійним дном.
А за всім бутлегерством у Нью-Йорку стояв Френк Костелло, більш відомий як прем’єр-міністр злочинного світу. Саме він контролював кожного нью-йоркського бутлегера та доставку алкоголю до таємних барів.
Наслідки “Сухого закону” в Нью-Йорку
Впроваджуючи “Сухий закон” уряд США сподівалося позбавити суспільство від “поганих звичок” і знизити рівень злочинності. Але, за фактом, уряд отримав безпрецедентне зростання організованої злочинності. Заборона породила ще більше зло: з’явились організовані злочинні синдикати, а вуличні головорізи перетвоились у впливових бандитів. Різні бандитські угруповання не лише займалися виробництвом та постачанням алкоголю до таємних барів Нью-Йорка, вони розпочали боротьбу за повний контроль над алкоголем. Все це стало наслідком стрімкого зростання насильства та злочинності у Нью-Йорку.
Одним із головних гангстерів, який масово знищував конкурентів (ірландців) в алкогольному бізнесі був Аль Капоне. Він сформував та озброїв цілу дружину бойовиків. У результаті, в другій половині 1920-х років було вбито понад 500 бандитів. Але, зрештою, боротьба за контроль та незаконне поширення алкоголю призвели Аль Капоне до довічного ув’язнення.
Попри всі зусилля, які надавав уряд США, “Сухий закон” виявився утопічною ідеєю. Заборона не позбавила суспільство проблем, а лише породила нові. Через “Сухий закон” у Нью-Йорку та інших містах США почав процвітати чорний ринок алкоголю, корупція та організована злочинність. 1933 рік став кінцем епохи “Сухого закону”, започаткувавши легальний продаж алкоголю. На цьому боротьба мафіозних угруповань за контроль над алкоголем припинилася, а нелегальні і раніше шумні бари стали вже не такими привабливими для жителів міста.