Легендарна баскетбольна команда, що виступає в НБА у складі Атлантичного дивізіону Східної конференції. Після років злетів та розчарувань команда знову у плей-офф, повертаючи надію й шалений азарт фанатам у всіх п’яти районах Нью-Йорка. Згадаємо їхню історію та шлях до сьогоднішнього відродження на i-new-york.com.
Історія з характером
Назва команди New York Knicks — це скорочення від Knickerbockers, слова з доволі кумедним та старомодним звучанням, яке приховує за собою частинку історії самого Нью-Йорка.
Колись, на початку XIX століття, письменник Вашингтон Ірвінг, автор знаменитої «Легенди про Сонну Лощину», створив вигаданий персонаж — Дідка Кнікербокера, що став символом старих голландських поселенців Мангеттена. Його ім’я швидко прижилося й перетворилося на прізвисько всіх справжніх ньюйоркців — Knickerbockers.
Коли у 1946 році президент новоствореної баскетбольної франшизи Нед Айріш шукав назву для команди, він хотів, щоб вона звучала по-справжньому «ньюйоркськи». Після внутрішнього голосування персонал обрав саме це слово — яскраве, історичне, з власним характером. Так з’явилися New York Knickerbockers, або просто Knicks — команда, що від самого початку уособлювала дух міста, яке ніколи не спить.
І що цікаво: Knicks — одна з лише двох команд НБА, які й досі грають у своєму рідному місті, не змінюючи адреси вже понад півстоліття. Нью-Йорк змінюється, але «Нікс» залишаються його серцем.
Як народилися «Нікс» (1946-1967)
У 1946 році, коли баскетбол у коледжах набирав шаленої популярності, спортивний журналіст Макс Кейз запропонував створити професійну лігу для випускників — майбутню НБА. Ідея зацікавила власника Boston Garden Вальтера Брауна, і вже 6 червня 1946 року в нью-йоркському готелі Commodore відбулося засідання, де заснували Баскетбольну асоціацію Америки (BAA).
Серед учасників був Нед Айріш, президент Madison Square Garden.
Команду спочатку тренував Ніл Кохалан, а вже за рік його змінив легендарний Джо Лапчик. 1 листопада 1946 року «Нікс» зіграли перший матч в історії ліги та перемогли Toronto Huskies з рахунком 68:66.
Під керівництвом Лапчика команда дев’ять років поспіль виходила в плей-оф, а у 1950 році увійшла в історію, підписавши першого афроамериканського гравця — Світвотера Кліфтона. У 1952-1953 роках «Нікс» тричі поспіль грали у фіналі НБА, але чемпіонство вислизало.
Після цього настав спад. Тренери змінювалися, результати погіршувалися, а у 1962 році команда пропустила легендарні 100 очок від Вілта Чемберлена.
Золота епоха «Нікс» (1967-1985)
Після кризового старту сезону 1967-1968 «Нікс» пережили відродження під керівництвом Реда Хольцмана, який повернув команді бойовий дух та дисципліну. Молоді зірки, Вілліс Рід, Уолт Фрейзер, Філ Джексон та Дік Барнетт, заклали основу нової династії, а з приходом Дейва ДеБушера Нью-Йорк вперше за багато років знову став грізною силою.
Сезон 1969-1970 увійшов в історію: 18 перемог поспіль, легендарний вихід травмованого Ріда у фіналі проти «Лейкерс» та перший титул НБА в історії клубу. У 1973 році «Нікс» повторили тріумф, підтвердивши статус однієї з найкращих команд ліги. Це була золота епоха Madison Square Garden — час, коли Нью-Йорк дихав баскетболом та вірив у своїх героїв.
Зірковий час Юінга (1985-2000)
У 1985 році «Нікс» розпочали нову сторінку, обравши на драфті Патріка Юінга — майбутнє обличчя клубу. Під керівництвом Пета Райлі команда стала символом жорсткого захисту та непохитного характеру, регулярно доходячи до пізніх стадій плей-оф та ведучи епічні битви з «Буллз» Майкла Джордана.
Сезон 1993-1994 став піком — фінал НБА проти «Х’юстон Рокетс», а у 1999 році «Нікс» здійснили сенсаційний прорив з восьмого місця до фіналу. Проте чемпіонство так і залишилося недосяжним. Відхід Юінга у 2000 році завершив еру боротьби, драми й нью-йоркського характеру, яку досі пам’ятають фанати Madison Square Garden.
Від хаосу до нових надій (2000-дотепер)
Початок 2000-х років став для «Нікс»» періодом нестабільності. Після приходу Ісайї Томаса команда загрузла в постійних тренерських змінах та скандалах, а результати залишалися далекими від очікувань. Лише з приходом Донні Волша та Майка Д’Антоні у 2008 році почалося поступове оновлення складу.
Нова ера настала у 2010-х роках: підписання Амаре Стоудеміра та Кармело Ентоні повернуло команду до плей-офф. Проте керівництво Філа Джексона не принесло прориву, попри появу Кріста Порзінгіса, «Нікс» знову занурилися в період перебудови. Після розчарувань сезону 2021-2022, коли «Нікс» фінішували одинадцятими на Сході, клуб оновив склад та зробив ставку на стабільність. У міжсезоння 2022 року команду очолив новий лідер — Джален Брансон, який швидко став рушієм відродження поряд із Джуліусом Рендлом та RJ Барреттом.
У сезоні 2022-23 «Нікс» здобули 47 перемог та вперше з 2013 року виграли серію плей-оф, обігравши «Клівленд», перш ніж поступитися «Маямі». Наступного року вони зробили крок вперед — 50 перемог та вихід до другого раунду, де у напруженій серії програли «Індіані». Влітку 2024 року Нью-Йорк зробив сміливий хід, обмінявши Рендла на зіркового центрового Карла-Ентоні Таунса, закладаючи фундамент для нової ери Madison Square Garden.
Еволюція стилю «Нью-Йорк Нікс»
Історія логотипа команди почалася у 1946 році з милого персонажа «Отець Ніккербокер», який грав у баскетбол на синьо-помаранчевому фоні. Домашня форма була білою, виїзна — синьою, з простими написами та першими експериментами зі смужками у 1950-х роках.
У 1964 році «Нікс» представили новий логотип — слово Knicks на коричневому баскетбольному м’ячі. Тоді ж оновили форму: аркові написи, кольорові обробки та смужки на шортах. Ця естетика супроводжувала команду десятиліттями.
З 1968 по 1979 роки та з 1983 по 1997 – епоха чемпіонських форм. Арковий напис «NEW YORK» на домашніх та виїзних уніформах став символом титулів 1970 та 1973 років. Їхній стиль із вертикальною аркою та бічними смужками вплинув на дизайн багатьох команд у НХЛ та MLB.
1979-1983 роки: час сміливих змін. Малиново-червона та темно-синя уніформа, стилізовані номери та логотип «NY» на шортах створили яскраву альтернативу класичним кольорам.
1992-2012: трикутник з чорними акцентами. Логотип модернізували — слово Knicks на баскетбольному м’ячі у футуристичному шрифті, додали чорний колір та альтернативну емблему «NYK».
З 2012 року: модифікований трикутник та оновлена форма епохи чемпіонства. Введено слоган «Once A Knick, Always A Knick» на комірі, сірий колір як акцент та ретро-елементи уніформи 1970-х років.
Спеціальні форми виходять до деяких свят (Дня Святого Патріка, Різдва) іноді з помаранчевим, синім або зеленим відтінком, віддаючи шану культурі та традиціям Нью-Йорка.
Вогняні суперництва «Нью-Йорк Нікс»
- «Бостон Селтікс»
Старі суперники з 1946 року, «Нікс» та «Селтікс» відображають історичне суперництво Нью-Йорка та Бостона. Команди дев’ять разів зустрічалися в плей-офф, останній раз у 2013 році. Тоді «Нікс» бездоганно виграли серію 3:0.
- «Бруклін Нетс»
Найближчий суперник географічно: Мангеттен проти Брукліна. Вони тричі зустрічалися в плей-офф, «Нікс» виграли дві серії (1983, 1994), тоді як «Нетс» святкували останню перемогу у 2004 році.
- «Чикаго Буллз»
Пік суперництва припав на кінець 1980-х — початок 1990-х років, коли обидві команди боролися за плей-офф із легендами на кшталт Майкла Джордана, Скотті Піппена, Патріка Юінга та Джона Старкса. Після паузи у 2000-х роках суперництво відродилося з приходом Дерріка Роуза, Амаре Стаудмайра та Кармело Ентоні.
- «Індіана Пейсерс»
Суперництво почалося у 1993 році та відзначалося гострими серіями плей-офф, особливо завдяки протистоянню Реджі Міллера та фаната Ніка Спайка Лі. Серії 2013 та 2024 років довели, що напруження зберігається й досі.
- «Маямі Хіт»
Найзапекліші міждивізіональні вороги «Нікс». Щороку з 1997 по 2000 рік вони змагалися у плей-офф, часто у серіях на максимум ігор. Востаннє серія відбулася у 2012 році, коли «Хіт» перемогли 4:1 та згодом виграли Фінал НБА.
Легенди Нью-Йорк Нікс
- Патрік Юінг.
Беззаперечний символ «Нікс» усіх часів. Грав з 1985 по 2000 рік, набрав понад 23000 очок та зробив понад 10000 підбирань. Відомий своїм плавним базовим стрибком та силою.
- Уолт «Клайд» Фрейзер.
Розігрувальний захисник 1960-1970 років, ключова фігура чемпіонських команд. За десять років набрав понад 14000 очок та понад 4500 підбирань, був страшним супротивником у нападі й захисті.
- Білл Бредлі.
Розумний та стратегічний форвард, партнер Фрейзера. Відзначався точністю в атаці та командним духом. За десять років у «Нікс» набрав понад 9000 очок та 2300 підбирань, пізніше став сенатором США.
- Вілліс Рід.
Центровий та форвард 1960-1970 років, зірка двох чемпіонських команд. Набрав понад 12000 очок та понад 8400 підбирань, був емоційним та фізично сильним лідером.
- Нат Кліфтон.
Один з перших афроамериканських гравців НБА, грав з 1950 по 1957 рік. Зробив великий внесок у розвиток команди, набрав майже 5000 очок та понад 4000 підбирань.