Жовта лихоманка – одна з наймасштабніших епідемій, які були на планеті за весь час. Вона забрала безліч життів. Хвороба масово поширюється через укуси інфікованих комарів. Дуже часто навіть досвідчені лікарі не можуть з першої спроби поставити про зараження, оскільки симптоми хвороби схожі з іншими хворобами. Жовта лихоманка відома також як американська чума є нетривалим вірусним захворюванням. Характерними симптомами хвороби є: лихоманковий стан, відсутність апетиту, біль у м’язах, головний біль та нудота. Також характерними симптомами при ускладненні стану хворого є: біль у животі, ураження печінки і, відповідно, пожовтіння шкіри. Спалахи цієї хвороби почалися ще 17 столітті у різних куточках світу. Америці не вдалося уникнути епідемії. Перший зафіксований спалах лихоманки стався в Нью-Йорку в 1668 році. У 21 столітті від цієї недуги існує ефективна вакцина, а ось як боролися з її спалахами жителі Нью-Йорка за старих часів не маючи цієї вакцини? Далі на i-new-york.com.
Епідемії в історії Нью-Йорка
В історії Нью-Йорка траплялося багато спалахів епідемій. У середині 19 століття були спалахи холери, на початку 20 століття – спалахи дифтерії. У міру того, як Нью-Йорк поглинала епідемія, медицина в місті стрімкими темпами розвивалася. Це призвело до ефективної боротьби з спалахами епідемій, що повторювалися. Наприклад, коли у місті вирувала епідемія іспанського грипу, у місті було запроваджено суворий режим відкриття та закриття підприємств. А для ефективної боротьби з поліомієлітом у місті було заборонено масові зустрічі, мітинги, великі скупчення людей та інше. Усе це призвело до значного зниження кількості хворих. Ось тільки спалахи жовтої лихоманки в історії Нью-Йорка були в ранньому періоді. Тоді ні медицина, ні наука не були такими розвиненими. Тому в середині 18 століття місто Нью-Йорк повністю захопила ця недуга. Переносниками хвороби були комарі, але тоді ніхто навіть і не підозрював про це.
Звідки з’явилася лихоманка у Нью-Йорку?
Переносниками жовтої лихоманки є інфіковані комарі, що мешкають у тропічному та субтропічному кліматі. У Нью-Йорку епідемія з’явилася через мігрантів, які спочатку втекли з Карибського басейну до Філадельфії, а потім до інших американських міст. Але перебуваючи у Філадельфії люди продовжували хворіти та вмирати від лихоманки. Незабаром у Нью-Йорку через спалах епідемії було введено карантин для людей, які прибували з Філадельфії. Для цього у Нью-Йорку було виділено спеціальні приміщення. Завдяки карантинній зоні жителям Нью-Йорка вдалося уникати масштабних спалахів епідемії на кілька років. Але через те, що нью-йоркці тоді не знали як саме поширюється лихоманка, масштабний спалах епідемії все одно був неминучим.
Спалахи жовтої лихоманки в Нью-Йорку
Перші масштабні спалахи лихоманки сталися в Нью-Йорку влітку 1795 року. Тоді померло понад сімсот мешканців міста. Люди вмирали у страшних муках.
Влітку 1796 року епідемія знову повернулася до Нью-Йорка. Наймасштабніший спалах епідемії стався в 1798 році. Тоді в Нью-Йорку проживало трохи більше 30 тисяч людей, з яких померло від хвороби понад 2 тисячі.
Про страшну епідемію почали масово писати у газетах. Люди були дуже налякані і почали їхати з міста. Спалахи епідемії повторювалися щороку. Останній великий спалах хвороби в Нью-Йорку стався на початку 19 століття. Тоді померло більше 200 людей.
Людей, які померли від лихоманки у 18-19 століттях у Нью-Йорку переважно ховали у братських могилах. Одне з наймасовіших поховань знаходиться у сучасному парку Вашингтон-сквер у Нью-Йорку.
